Наш Орден з волі самого Отця Франциска з Ассізівід заснування є справжньою братньою спільнотою, адже всі брати творять одну родину, беручи участь у житті і діяльності спільноти, кожен згідно зі своїм покликанням. Всі брати мають рівні права і обов’язки, хоча в ордені є брати священики і просто чинці. Церква зараховує наш Орден до духовних інституцій. Наша харизма – це життя згідно Євангелієм Господа нашого Ісуса Христа, в убогості, чистоті і послуху.
Св. Франциск прагнув, щоб його брати називалися Братами Меншими, «щоб його учні з самої назви розуміли, що вони прийшли до школи смиренного Ісуса вчитися покори».
Об’єднання наших братів у братню монастирську спільноту сприяє зростанню побожності, більш впорядкованому життю, спільній молитві, кращій формації кандидатів, навчанню теології та іншим апостольським ділам, які виконуються в служінні Церкви так, щоб Христове Царство, під особливою опікою Непорочної, поширювалося у всьому світі.
В Ордені молитовне життя тісно пов’язане з апостольською діяльністю, якою займаються священики у співпраці з семінаристами і звичайними братами. Весь Орден і кожен брат зокрема, для спільного добра всього Божого народу, безпосередньо підпорядковується Папі.
Фундаментом Ордену є чернечі обіти, якими брати присвячують себе євангелічному життю в досконалій любові, зв’язуючи себе у публічній обітниці вузлами послуху, убогості і чистоти. Цим, через посередництво Церкви, вони віддають себе цілковито Богу, так як і живучи у спільноті та виконуючи Устав і Конституцію Францисканського Ордену. Від моменту вічних обітів брати остаточно належать до Ордену.
Францисканський дух особливо зростає через:
1 неподільну любов до Бога – Найбільше Добро; з цією любов’ю міцно пов’язане прагнення все відродити у Христі;
2 схожість на Христа, який є джерелом і початком всіх благодатей, втілюючи у своєму житті Його таємниці в єдності з Непорочною Матір’ю і всією Церквою;
3 любов до людей, проголошення і зміцнення серед них миру і Христового Царства, а також взаємну братню любов;
4 врешті, служіння Господу в світі життям в убогості, покорі, простоті і радості серця.
Брати обітами послуху, убогості і чистоти:
a) особливим чином жертвують себе, безпосередньо і цілковито, Богу;
б) краще пристосовуються до такого життя, яке обрав Христос, а також у особливий спосіб єднаються з Церквою і її спасенною місією;
в) повніше виражаючи освячення, яке здійснилося у хрещенні, пробуджують запал любові, вдосконалюються на дорозі паломницького і покутного життя, а також добровільно відрікаються від матеріального добра, яке так сильно ціниться у світі.
Устав, тобто спосіб життя Братів Менших, який затвердив Папа Гонорій ІІІ, є основним законом для всього Ордену. Брати докладають всіх старань, щоб Устав, Конституцію і статути виконувати так, як цього вимагає зобов’язання, що виникає з обітів, з любові до євангелічної досконалості, згідно з духом Ордену.
Орден поділяється на провінції, що складаються з монастирів, тобто спільнот, до яких брати належать як до однієї родини.
[з Конституції Ордену Братів Менших Конвентуальних]
