Щира подяка всім, хто зміг бути присутній на реколекціях з нагоди Великого Посту.
Дякуємо Господу за можливість слухання роздумів над Божим Словом, які проголошував отець Олександр Литвинюк OFMConv, який є братом-францисканцем, монахом Першого Францисканського Ордену Братів Менших Конвентуальних. Брат Олександр розпочав своє священицьке життя саме в Борисполі ще у 2000 році, а тепер служить у Кременчуку.
Тема на період реколекцій 13-15 березня складалася з трьох основних розділів: фундаментальність покликання людини; суть гріха, котрий нищить покликання; суть християнського посту, що веде до зустрічі з Богом.
Хочемо поділитися деякими тезами, що складали основу проповіді брата Олександра.
1. Фундаментальність покликання людини
Формування людини повинно починатись з міцного фундаменту, на якому будуватиметься весь її подальший життєвий шлях – відносини між чоловіком і жінкою, родинне, професійне та суспільне життя. Цим фундаментом мають бути відносини між Богом і людиною. І чим ближчі та тісніші відносини з Богом, тим міцнішим є наш життєвий фундамент, тим більше ми довіряємо Богу і тим багатше є наше духовне життя й кращі відносини з усіма оточуючими людьми. Щоб фундамент завжди залишався міцним, людина повинна розвиватися, аби бути подібною до Бога, свого Отця.
2. Суть гріха, котрий нищить покликання
Людина, яку Бог створив на свій образ і яку обдарував вільною волею, має постійно розвиватися. Але цей розвиток не дається легко, бо вже є заплямований гріхом. Формулу розвитку можна вивести наступним способом:
Гріх же діє так, що людина часто має ідею, але не прикладає зусиль для її реалізації, не діє, і ідея замість того, щоб стати чимось добрим відходить до розряду нездійснених мрій. Або ж людина починає робити щось без обдуманого плану і результат від такого діяння виходить недобрий.
Щоб не втратити бажання до розвитку, всі ідеї і дії, що ми робимо в житті, ми повинні завжди довіряти Богові, просячи Його допомоги і захисту.
3. Суть християнського посту, що веде до зустрічі з Богом
Дуже красномовний був образ, описаний братом Олександром на основі книги “Пісня пісень”, де він порівняв нашу душу з молодою, яка веселиться і радіє, очікуючи на свого молодого, свого Господа Бога. Вона сповнена любові і щастя, якими готова ділитися і обдарувати весь світ.
Тож наше покликання, а особливо в часі Великого Посту, полягає в тому, щоб постійно розвиватись, не даючи гріху заплямувати нас, щоденно занурюватись у благодать Божого Слова, молитись, постити і чинити діла милосердя. В результаті отримаємо мир і добро для всіх людей на землі! Амінь.
Дивіться ще
Візитація провінційного міністра
Молодіжний католицький євангелізаційний курс «3:16»
Усіх Святих Францисканського Ордену