Пастирське Послання єпископа Віталія Кривицького на І Неділю Великого Посту

ДОРОГІ БРАТИ І СЕСТРИ У ХРИСТІ,
подібно як і три роки назад, ми входимо до Великого Посту в атмосфері невизначенності та політичної напруженості. Ми шукаємо відповіді у Бога на чисельні запитання, бажаючи знайти спокій і впевненість в Його Слові та обітницях. Ситуація є складнішою у тому, що світ довкола нас стрімко змінюється та певні речі, які мали ціну ще вчора, сьогодні не беруться під увагу. Ми всі бачимо знецінення деякими світовими лідерами таких цінностей, як правда, справедливість, солідарність та міжнародне право. Ми чудово розуміємо, від кого походить спотворення правди і хто стоїть за кожним рішенням людини, яке розходиться з одвічними Божими задумами. Чи злий дух може засліпити християнина? Історія та сьогодення показує, що так. Чи жертвами його пекельних маніпуляцій може стати кожен з нас? В дусі Великого Посту та зі смиренням, треба погодитися і з цим тезисом.

У сьогоднішній Євангелії ми зустрічаємо Христа, який протистоїть дияволові, цитуючи тексти Святого Писання, які є Його відповіддю на диявольські пропозиції. Христос не лише знає ці слова на пам’ять, Він вживає їх в голос у боротьбі з лукавим. Цей момент є важливим для кожного з нас, оскільки нагадує про силу Божого Слова і його здатність захистити нас від спокус і гріхів. Боже Слово додає впевненості та відваги у хвилини випробування. Чого є тільки вартим 91 Псалом, з сьогоднішніх читань, який в незліченій кількості раз промовляють, як наші Захисники на лінії фронту, так і всі ми, під час ворожих атак на наші міста та села. Проте ніяк не діє проти лукавого Біблія, яка лежить на запиленій полці!

Відповіді Ісуса з сьогоднішньої Євангелії більшість християн знає на пам’ять. Не тому, що вони згадуються на початку кожного В. Посту, а тому що мають універсальний характер у випадку наших змагань зі злим духом. Вони укріплюють нашу віру в Єдиного Бога та закликають тільки Йому одному служити та шанувати Його авторитет не тільки у молитвах але також у повсякденному житті. Вони допомагають розставляти пріоритети у наших щоденних зайняттях, бо дійсно, пошуки щоденного хліба інколи займають левину долю нашого життя, не лишаючи часу для Того, хто є подателем усіх благодатей, і далеко не тільки матеріальних. Великий Піст є чудовою нагодою пригадати про це.

У читанні з книги Второзаконня, Мойсей, промовляючи до свого народу, пригадав його історію та спасенні дії Бога, без яких вони б не стали тими, ким стали – великим народом. Його промова є нічим іншим, як визнанням віри у Божу присутність та Його дбайливий супровід тих хто поклоняється Йому. Ми сьогодні також можемо відчути себе улюбленими дітьми Небесного Отця у Спасителі нашому Ісусі Христі. Нехай кожен з нас згадає свою власну історію, історію своєї сім’ї, парафії, Церкви та народу. Особливо слід узріти Бога під час великого випробування цієї жорстокої війни. Побачити у цій історії великі діяння Бога та стати перед Ним у дусі смирення та вдячності. А ще, не залишитися скам’янілими й мовчазними свідками великих Божих діл, а прославити Його щосили та устами визнати віру у нього.

Про віру у серці і на устах каже Апостол Павло у Посланні до Римлян. Він не просто каже, а цитує Мойсея, з книги Второзаконня (30,14): «Бли­зь­ко до тебе слово, воно в твоїх устах і в твоєму серці». Як може бути ще ближче? В серці та на устах. Можна стверджувати, що віра у Бога є у нашому серці, якщо тільки наші уста славлять Його щодня, співають Йому гімни прослави, дякують Йому постійно та взивають Його допомоги у потребі.

Улюблені у Христі, запрошую вас усіх до відважного посту в ці надскладні часи. Апостол закликає „повірити серцем для праведності” та „визнати устами для спасіння”. Це визнання є обовʼязковим кроком до нашого навернення. Віра у Господа, визнання Його владичества і любові до нас є основою нашої духовної мандрівки під час Великого Посту.

Долаючи спокусу бути частиною інформаційного шуму, віддаймо наші серця та уста Богу. Ми не зможемо (і не повинні) цілком абстрагуватися від цієї визвольної війни, однак ми маємо шанс і привілей цей час випробування пройти з Господом. Як мало хто на землі, ми є спраглими справедливості, тож нехай тепер ми самі станемо її будівничими, починаючи від того, що Бог знайде своє місце в наших серцях і на устах. Відмовляючись від зайвих дебатів та емоційних коментарів, заповнимо цей благодатний час Божим Словом. Воно буде нас навчати, підтримувати, лікувати та наставляти для кращого навернення та глибшого пережиття Пасхальних Тайн. А ще, воно буде словом надії для нас, у цьому Ювілейному році, бо написано: «Кожний, хто вірить у Нього, не буде засоромлений!». Це Слово потрібне сьогодні не лише нам, а також тим, кому ми його маємо переказати. Несімо його нашим Захисникам, їхнім родинам, опечаленим сім’ям загиблих, тим хто втрачає надію та дітям і молоді, які питаються про кращий завтрашній день.

На дорогу внутрішніх перемін, щирого навернення та відновлення відносин з Господом та ближніми, з щирого серця вас благословляю, в Імʼя Отця і Сина і Святого Духа!

В Ісусі Христі

Ваш єпископ Віталій,

ординарій Київсько-Житомирський